Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже малою масою тіла на підставі вивчення особливостей патогенетичних механізмів формування патології, розробки та впровадження нових технологій виходжування, підходів до прогнозування та профілактики наближених і віддалених несприятливих наслідків патології. Встановлено частоту народження, рівень виживання, особливості неонатальної захворюваності та смертності новонароджених з дуже малою масою тіла. Виявлено чинники, які впливають на дані процеси. На підставі вивчення результатів катамнестичного спостереження за групою новонароджених з дуже та надзвичайно малою масою тіла встановлено частоту затримки психомоторного та фізичного розвитку, інвалідності внаслідок дитячого церебрального паралічу, сліпоти, глухоти та смертності за межами неонатального періоду, а також частку здорових дітей. Доведено клінічну ефективність розроблених технологій виходжування: до 32-х тижнів постконцептуального віку захист новонароджених дітей від ушкоджуючих чинників зовнішнього середовища (яскравого світла, шуму, надмірного маніпулювання) шляхом екранування кувезу та фізіологічного позиціонування у "гнізді"; після 32-х тижнів постконцептуального віку застосування стимулювального впливу тактильної, звукової та психоемоційної стимуляції. Досліджено морфологічні й імуногістохімічні особливості перивентрикулярної зони головного мозку, встановлено роль апоптичних, некротичних і регенераторних процесів залежно від віку померлих дітей. Визначено роль надмірної запальної реакції, активізації оксидативного та нітрозативного стресу й цитопатичної гіпоксії у формуванні перинатальної патології та тяжкості ураження мозку. Встановлено прогностичні критерії формування несприятливих наближених і віддалених наслідків перинатальної патології.

  Скачати повний текст